Першопрохідцем у справі створення навантажувача став Юджин Бредлі Кларк, первісної спеціалізацією якого було виробництво коліс для авто.
Створений в 1917 році перший прототип сучасного промислового навантажувача не випадково пов’язаний з ім’ям Кларка. Робочі фірми Clark Equipment Co. зібрали триколісний платформений візок, який приводив у дію двигун внутрішнього згорання. Винахід призначався для перевезення піску. Ця подія умовно вважається моментом народження першого навантажувача. Через недосконалість рульового управління, поворотний круг був вузьким, навантажувач не дуже зручним і досить небезпечним. Для повороту ліворуч оператор вивертав кермо вправо, а для правого повороту вліво. Пристрій не оснащувалося гальмом, тому найлегшим способом зупинки було врізатися в щось.
За часів Першої світової війни, військові побачили в навантажувачах відмінний засіб для перевезення різних вибухових речовин, в результаті чого армія замовила компанії триколісні навантажувачі. Для цього було вирішено відкрити цілу виробничу лінію, а в подальшому був побудований і завод.
З 1921 року на триколісних моделях почали встановлювати гідравлічні системи підйому, а з 1923 року – гідравлічні циліндри, які забезпечували нахил щогли. Ще через рік, компанія випустила знамениту трансмісію Кларка. Починаючи з цього моменту, технічна еволюція навантажувачів виходить на новий рівень – на моделі почали встановлювати телескопічний підйомний пристрій. Нововведення взяли на озброєння виробники, і вже в 30-і роки ланцюгові і лебідкові механізми змінилися гідравлікою.
До початку Другої світової війни, фірма Clark стала заслуженим лідером на ринку. Щонайменше, 90 відсотків усіх тягачів і навантажувачів, які армія США застосовувала під час війни, були виготовлені саме цією фірмою. У 1942 році з її конвеєра зійшов перший електронавантажувач. До речі, цього ж року Юджин Кларк помер у віці 60 років від пневмонії, залишивши після себе фірму з щорічним обсягом продаж 77 мільйонів доларів.